Romans 8

Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному. 1

Життя з Ісусом Христом

2Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом, 3бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти. 4Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, 5щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом. 6Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне. 7Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир, 8думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може. 9І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові. 10А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. 11А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. 12А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас. 13Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом; 14бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити. 15Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; 16бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, ▼

▼Арамейське авва значить отець, батько.

Отче!“ 17Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі. 18А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись. 19Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас. 20Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих, 21бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії, 22що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. 23Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі. 24Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. 25Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся? 26А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. 27Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями. 28А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. 29І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. 30Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами. 31А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив. 32Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 33Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього? 34Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. 35Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас. 36Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч? 37Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“. 38Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. 39Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,